|
 |
В течение прошедшей недели Украина упоминалась в западных СМИ по таким основным поводам:
Комментировались итоги первого тура президентских выборов в Украине:
— «Через п’ять днів після голосування на президентських виборах минулої неділі, два відсотки голосів все ще не пораховані. Але ці голоси є вирішальними для результату першого туру. Згідно з підрахунками, які були зроблені до цього, прем’єр Віктор Янукович випереджає на цілі 0,6 відсотка опозиційного лідера Ющенка. Але під час другого туру виборів 21 листопада, як вважає один із речників Ющенка, ті, хто до цього ще не визначився, можуть проголосувати за переможця першого етапу.Якщо 21 листопада Янукович зазнає поразки, у програші буде і Москва. Оскільки Ющенко у довгостроковій перспективі бере курс на інтеграцію України до західних структур, минулого тижня Путін особисто втрутився у передвиборчу кампанію в сусідній країні й більш чи менш відверто агітував за Януковича.Між тим експерти застерігають, що втручання Москви спричинило ескалацію внутрішньополітичного напруження в Україні, яке може перейти у відкрите насилля. Так, як це вже відбулося в Абхазії» (австрийская «Ди Прессе», 06.11.04);
— «За результатами, отриманими від 98% виборчих дільниць, Центральна виборча комісія Україна оголосила, що кожний Віктор набрав майже 40% голосів. Після цього комісія припинила підрахунки, можливо через те, що вона не схотіла визнати, що пан Ющенко може бути попереду.Прибічники пана Ющенка наполягають, що його результати були набагато кращими, ніж показують офіційні підрахунки — і навіть він, можливо, міг набрати необхідні 50% для перемоги у першому турі. Згідно з найбільш надійними попередніми підрахунками голосів, він перемагав пана Януковича на шість відсотків. Але деякі голоси, як здається, виявилися більшими за інші, а деякі не враховувались взагалі. Багато українців зовсім не змогли проголосувати через помилки у списках виборців; інші, здається, голосували більше одного разу. Кажуть, що офіційні особи у місцевих виборчих комісіях були залякані. Західні спостерігачі критикують ці помилки, так само як і Європейський Союз та Америка.
Практично неможливо також дізнатися, як українці могли б проголосувати, якщо б передвиборча компанія не містила залякування, яке спонсорувалося державою, та якщо б трансляції засобів масової інформації не були так сильно спотворені на користь пана Януковича» (британский журнал «Экономист», 06.11.04);
— «Польський євродепутат Б.Кліх: «Усе вказує на те, що під час першого туру виборів ми мали справу із випадками фальсифікацій. У цій ситуації, якщо ми хочемо звести до мінімуму ймовірність повторення їх під час другого туру, надзвичайно важливим є чіткий сигнал з Брюсселю про те, що лише демократична Україна, у якій дотримуються принципи правової держави, може розраховувати на відкритість і прихильність Євросоюзу. Україна є важливою для ЄС, але тільки така Україна, у якій поважаються основні західні стандарти. Звичайно, ми не знаємо, якою мірою резолюція вплине на поведінку української влади, але це єдине, що ми можемо зробити на рівні зустрічі Європейської Ради» (польская «Жиче», 06.11.04);
— «Ющенко та прем’єр-міністр Віктор Янукович, який підтримується Росією на голосуванні, що відбулося минулого тижня набрали кожен приблизно по 40% голосів. Обидва кандидати звинувачували один одного в шахрайстві та підтасовках щоб опротестувати результати першого туру виборів, яких західні спостерігачі назвали такими, що відійшли далеко від прийнятних стандартів» («Лос Анжелес Таймс», 07.11.04);
— «Президентська кампанія українського опозиційного лідера Віктора Ющенка зібрала пар цих вихідних, в той час як соціалістична партія оприлюднила свою підтримку йому, в ході масового мітингу в центрі Києва. Близько 60000 прихильників опозиції зібрались на центральній площі Києва в суботу з метою висловлення протесту у зв’язку із звинуваченнями щодо фальсифікації голосів у першому раунді виборів 31 жовтня, які закінчилися у незначній різниці між Ющенком та Віктором Януковичем, прем’єр-міністром. Очікується, що показники другого туру 21 листопада, будуть також близькими» («Файненшл Таймс», 08.11.04);
— «Щораз помітнішим стає, що виборча кампанія в Україні є такою, яку вже давно обіцяв Президент Л.Кучма — найбільш брудна і нечесна в історії країни. А кульмінаційний момент, тобто другий тур, який визначить, чи українська група, яка тримає владу залишиться при владі і збереже великі маєтки, — ще перед нами.Ніщо не вказує на те, що тепер ці люди, та російські фахівці з виборчих технологій, які на них працюють, з власної волі відмовляться від методів, які застосовували до цього часу.
Зупинити їх можна лише піддаючи вибори старанному контролю. Тепер в Україну повинно приїхати якнайбільше закордонних спостерігачів, які могли б навести порядок у списках виборців. Допомагати потрібно хоча б для того, щоб питання, хто керуватиме у сусідній з Польщею державі, вирішилося біля виборчих урн, а не на вулицях» (польская «Газета Выборча», 08.11.04);
— «Існують підстави підозрювати владу в маніпуляції попередніх підсумків голосування. Представники виборчого штабу В.Ющенка організували паралельний підрахунок голосів, результати якого передано до ЦВК. Згідно з даними виборчого штабу В.Ющенка, за результатами паралельного підрахунку голосів В.Ющенко отримав 39,77 % голосів виборців. Режим чинного Президента Л.Кучми після підрахунку 94% бюлетенів перебуває наразі в панічному стані, оскільки розраховував на перемогу свого фаворита В.Януковича в першому турі» (немецкая «Тагесшпигель», 09.11.04);
— «Із багатьох округів, зокрема в Західній Україні, надходили повідомлення, що виборці змушували виборчі комісії публічно скріплювати підписами підсумки голосування. Це повинно запобігти фальсифікації ЦВК результатів на користь чинного керівника Уряду В.Януковича» («Зюддойче Цайтунг», 09.11.04);
— «С приближением второго тура голосования конкурирующие лагеря продолжали обвинять друг друга в различных нарушениях. Янукович подал жалобу в избирательную комиссию в понедельник, о том, что митинг сторонников Ющенко, прошедший в выходные, нарушил закон о проведении кампании до того, пока окончательные результаты первого тура не были объявлены» («Washington Post», 11.11.04);
— Юноши и девушки в оранжевых шарфах раздают предвыборные листовки. Интересоваться политикой модно, и над ними витает то чувство надежды, безотлагательности и надвигающейся беды, которое я в последний раз ощущал во время польской революции солидарности в 1980 году, когда был в их возрасте. Некоторые из них говорят, что если эти выборы будут проиграны, их единственным выходом будет эмиграция. «Вы наша последняя надежда», — сказала нам, группе международных обозревателей, женщина средних лет.Надежда на то, что демократичный и всемогущий «Запад» сможет сотворить чудо, тоже показалась знакомой.Их страхи вполне обоснованны. На заднем плане маячат громилы, и это вовсе не метафора. За иностранными делегациями следуют коротко стриженные парни в кожаных куртках — и это только один из беспрецедентных методов, задействованных государством, чтобы манипулировать выборами.Случаи мошенничества слишком многочисленны, чтобы допускать снисходительное толкование. Как известно, главный соперник кандидата властей, Виктор Ющенко, заболел непонятной болезнью через день после того, как поужинал с главой украинской разведки. Теперь он выглядит на двадцать лет старше, его лицо перекосилось и опухло, словно пораженное напалмом. Митинги оппозиции срывались путем отключения электричества, а некоторые вообще не могли состояться из-за внезапной отмены договоренности об аренде помещений или отмены поезда или автобуса. Правительственные и российские СМИ нагнетали пропаганду, посвящая, по оценкам независимых наблюдателей, до 80% эфирного времени агитации за премьер-министра Виктора Януковича. Лицензия единственного более или менее оппозиционного Пятого канала была отозвана за несколько дней до первого тура выборов, состоявшегося в прошлые выходные. Журналисты радиостанций и печатных изданий регулярно получают угрозы. И это не шутка в стране, где любопытные журналисты зачастую исчезают бесследно.
Россия серьезно вмешивается в выборы, оказывая поддержку своему человеку, Януковичу» (британский «Спектейтор»,11.11.04).
Строились прогнозы на второй тур:
— «Іронія долі зробила «золотими» голоси лівих, яких виявляється достатньо для забезпечення перемоги одного з претендентів на президентський пост. Кожен з кандидатів намагається притягнути ці голоси, В.Янукович провів переговори з лідером комуністів П.Симоненком і головою партії прогресивних соціалістів Н.Вітренко, В.Ющенко уклав дві угоди, з лідером соціалістів О.Морозом та керівником партії промисловців і підприємців А.Кінахом. Водночас, з точки зору українських політологів, якщо до 21 листопада парламент проголосує за політичну реформу, яка перетворить Україну з президентської в парламентсько-президентську республіку, ніхто не буде зацікавлений підтримувати В.Ющенка» (румынская «Курентул», 10.11.04);
— «Більші шанси Ющенка порівняно з Януковичем у 2-му колі підтверджує і останнє опитування громадської думки, проведене Центром економічних і політичних досліджень ім.Разумкова, яке здійснене минулого тижня. Лідер правоцентристської опозиції на 7-8 % має вищу підтримку виборців. З поміж тих, що уже визначилися, Ющенко може отримати 54%, а Янукович 46% голосів» (словацкая «Народна оброда», 10.11.04);
— «Минимальная победа в первом туре, согласно мнению аналитиков, обеспечит психологическую поддержку кампании Ющенко.Ющенко уже получил поддержку занявшего третье место Александра Мороза, кандидата от социалистов, который набрал 5,81 процентов голосов.Лидер коммунистов Петр Симоненко, занявший четвертое место с 4,97 процентами, пока отказался поддержать любого из кандидатов несмотря на давление для него со стороны Коммунистической партии России, чтобы поддержать Януковича» («Yahoo News», 10.11.04);
— «Официальное признание минимального лидерства г. Ющенко, задержанное на восемь дней на фоне обвинений в широко распространенной фальсификации в пользу премьер-министра Виктора Януковича, дает его кампании психологический подъем перед вторым туром выборов, который намечен на 21 ноября.
Очевидно, что разница в голосах у обоих кандидатов по итогам второго тура будет такой же минимальной, исходя из того, как обе стороны ожесточенно боролись во время подсчета голосов комиссией по результатам первого» («Financial Times», 11.11.04);
— «Результати можуть суттєво змінити розподіл сил. Ті, хто до останнього моменту не визначилися, могли б зробити ставку на переможця першого етапу; як свідчать опитування, все більше громадян вірять у перемогу Ющенка. Могутній київський голова Олександр Омельченко вже перейшов на бік Ющенка; очікується, що все більше й більше регіональних губернаторів наслідуватимуть його приклад.Одним з вирішальних факторів другого туру виборів будуть також рекомендації тих кандидатів, які програли у першому турі. Соціаліст Олександр Мороз, який зайняв третє місце, та ще один кандидат принесуть Ющенку майже сім відсотків. Янукович отримає приблизно стільки ж від комуністів та прогресивних соціалістів» (австрийская «Дер Штандарт», 12.11.04);
— «Настрої в українському таборі влади настільки погані, що його кандидату В.Януковичу на допомогу перед другим туром поспішає В.Путін» (польская «Газета выборча», 12.11.04);
— «Стосовно прогнозів на другий тур, практично всі опитування громадської думки віддають перевагу кандидату, який виступає за вступ України до ЄС та НАТО. Ющенку вдалося домовитись з соціалістами, кандидат яких Олександр Мороз отримав 5,81% голосів, та комуністами, чий кандидат Петро Симоненко отримав 4,97% голосів, щодо їхньої підтримки у другому турі виборів.
Для того, щоб отримати голоси соціалістів та комуністів, прозахідний кандидат взяв на себе зобов’язання провести конституційну реформу, заморозити приватизацію у секторах, що вважаються стратегічними для держави, та вивести український контингент з Іраку» (португальская «Капитал», 12.11.04);
— «У випадку порушень під час другого туру постає величезне питання, чи штаб Віктора Ющенка зможе мобілізувати достатні маси, щоб вибити владу з сідла. За цим сценарієм з великим інтересом стежать прихильники Михайла Саакашвілі, який усунув від влади Президента Едуарда Шеварднадзе в грудні 2003 року. Але економічне зростання в Україні, де доходи населення підвищилися (+8,4% у 2003 році), не свідчить на користь цієї гіпотези.Під страхом втрати влади могутні економічні клани, які оточують Президента Кучму і на чолі яких стоїть глава Адміністрації Президента Віктор Медведчук, нібито розглядають «жорсткий» сценарій — скасування виборів під приводом порушень.Українська опозиція заявляє про ряд «підступних ударів» та твердить, що її кандидат Віктор Ющенко був отруєний спецслужбами на початку вересня, коли його популярність почала стрімко зростати. Оглядачі наголошують, що телеканали, які контролює Л.Кучма, з особливою наполегливістю підкреслювали зовнішність кандидата від табору демократів, зокрема, його деформоване таємничою хворобою обличчя.Переобрання Дж.Буша може зіграти на користь «клану Кучми», оскільки американський президент ставиться поблажливіше до авторитарного українського режиму, ніж команда Джона Керрі.Інший фактор, який може зіграти роль — це розбрат між великими економічними кланами. Таким чином, найбагатша людина країни — донбаський «металургійний король» Ренат Ахметов, тишком фінансує обох кандидатів, аби забезпечити собі тили.
У час, коли товарообіг із Європою зростає (на 12% за перше півріччя 2004 року), український «бізнес» не буде в захваті від переходу країни під російську опіку» (французская «Монд», 12.11.04);
— «Учитывая, что итоги первого тура, практически равные, уже названы насмешниками «фотофинишем», предсказывать что-то достаточно сложно. Ясно, что оба претендента приложат максимум усилий для своей победы, но вот каким будет итог, можно разве что гадать. …Самое же главное, подобный исход первого тура, несомненно, повышает боевой настрой сторонников Януковича. Если для Ющенко, еще недавно — самого популярного политика страны, всерьез целившегося победить сразу же, имеющееся «пополам» стало несомненным ударом, то для премьер-министра соотношение 40/39 — безусловная моральная победа. Ни разу до сих пор не попробовавший себя в публичной политике, еще два месяца назад имевший в «загашнике» максимум 10% голосов, он сегодня — рывком — вышел на первый план национального рейтинга популярности» (израильская газета «Время», 11.11.04).
Статья известного экономиста Андерса Ослунда появилась в «Файненшл Таймс»:
— «Несмотря на незначительное преимущество, эти выборы были выдающейся победой для г.Ющенко и демократов. Нынешний режим использовал все средства против него. Национальные каналы телевидения поддерживали г.Януковича. Согласно заявлениям сторонников г.Ющенко, бюджет кампании г.Януковича составил 600 млн. долл. США — то есть 1 процент валового национального продукта Украины и столько же, сколько кампания по выборам президента Джорджа Буша, хотя валовой внутренний продукт Америки в 100 раз больше, чем Украины.Все международные наблюдатели признают, что фальсификация была необузданной. Несомненно, некоторые из голосов, отданных за г.Ющенко, были незаконно перераспределены г.Януковичу. Все же украинцы понимали, как высоки ставки и отстаивали их демократический выбор явкой в 75 процентов. Большинство голосов, отданных за других кандидатов, вероятно, будет отдано за г.Ющенко во втором туре.Но почему украинцы не удовлетворены их нынешним правительством? В конце концов, Украина имеет в настоящее время одну из наиболее стремительно развивающихся экономик в мире. На протяжении последних пяти лет, валовой внутренний продукт Украины в среднем рос на 9 процентов ежегодно, а в этом году он возрос на 13,4 процента. Подобно г.Ющенко, г.Янукович одобряет дальнейшее проведение рыночных реформ.Именно контраст между видением этими двумя кандидатами политической системы Украины и геополитической ориентации привел так много людей на избирательные участки.Г.Ющенко выступает за демократию западного стиля, против коррупции, за европейскую ориентацию и членство в НАТО; г.Янукович представляет самую большую олигархическую группу в Донецке в русскоязычной восточной Украине и считается пророссийским.Редко бывает, когда одна страна так активна в выборах другой, как Россия в этих. Президент России, Владимир Путин, даже прибыл в Киев, чтобы провести кампанию за г.Януковича по национальному телевидению за пять дней до выборов. Многие московские политики по украинскому и российскому телевидению заявляли, что г.Ющенко — ужасный человек и что г.Янукович — замечательный (хотя он отбыл два тюремных срока за тяжкие преступления).Это значительное вмешательство, кажется, имеет неприятные последствия. Большинство украинцев позитивно рассматривают Россию, но никому не может нравится подобная «обработка». Вопреки ожиданиям, г.Ющенко получил большую поддержку именно на русскоязычной Украине.Не то чтобы победа г.Януковича обязательно бы принесла пользу России. Ирония состоит в том, что, победив своих собственных олигархов, г.Путин поддерживает намного больше олигархов в Украине. Г.Янукович тесно связан с Ринатом Ахметовым, владельцем системы управления капиталом в основанном в Донецке конгломерате, который управляет семью крупными сталелитейными заводами. Г.Ахметов стремится управлять непосредственно из его родного Донецка российскими компаниями, и его друг г.Янукович мог бы хорошо проводить подобную линию в остальной части Украины. Наоборот, премьер-министр г.Ющенко в 2000 г. уладил большие украинские долги к России по импорту газа и разрешил крупным российским компаниям вести бизнес в Украине.Нынешняя российская кампания, кажется, мотивирована в значительной степени желанием удержать Украину от влияния запада. Но она плывет против экономического течения. Независимо от того, кто победит, Украина должна будет как можно быстрее вступить во Всемирную торговую организацию по причине ее зависимости от экспорта важнейших товаров, например, стали, химической продукции и сельскохозяйственных изделий. Она должна улучшить ее плохие отношения с Европейским союзом по подобным причинам.
Это — время для Кремля, чтобы осознать демократические факты. Президент Ющенко может привести Украину к демократии и западной интеграции. А Россия последует за ним» (12.11.04).
Некоторые западные издания раскритиковали заангажированность СМИ:
— «Щиро пишучи, мене «дістали» коментарі у пресі, що однозначно підтримують пана В.Ющенка. Є ж різниця між підтримкою і стадною лайливою гавкотнею. Нікому, наприклад, не прийшло до голови замислитися, чи не було часом у виборчих комісіях фальсифікацій також на користь В.Ющенка? Ніхто ж не насміхався, коли п.Ющенко оголосив, що з «його даних» випливає, що він отримав 51% голосів, а п.Янукович -29%, ніхто не спитав, звідки п.Ющенко взяв ці дані — очевидно ж і він має над головою якусь стелю? … для стратегічної ситуації Польщі буде краще, якщо Україна буде незалежною і антиросійською, навіть якщо при цьому вона мала б бути антипольською (а під владою п.Ющенка — буде!). Але ж, прости Господи, не можна так гавкати. Тому що величезна кількість розсудливих людей починає, навпаки, симпатизувати комусь іншому — хоча б це був і п.В.Янукович» («Дзенник Польский», 05.11.04);
— «Декілька років тому мого друга було направлено в Київ навчати українців західній демократичній системі.Його учнями були молоді реформатори з західної України, філіалу Консервативної партії. Коли вони підготували 15-сторінковий пустослівний маніфест він тактовно звів їх електоральне повідомлення до одного питання. Що це?, поцікавився він. Після хвилинного збентеження, було надано коротку та індиферентну відповідь «Вигнати всіх євреїв з нашої країни».Це на заході України, де підтримка людини, що так енергійно підтримується Америкою на посаду наступного президента країни — колишнього прем’єр-міністра Віктора Ющенка є найсильнішою. Вранці понеділка в Києві я зустрів групу молодих прихильників Ющенка, бритоголових наркоманів зі Львова. Вони належали до молодіжної організації «Пора», що підтримується Заходом та до Української національної самооборони (УНСО), напіввійськового руху, представники якого люблять позувати перед камерами у військових уніформах з рушницями і у в’язаних шоломах. Якщо б такі психи були політично активними у якихось інших країнах, за виключенням України або Балтійських країн, то це було негайно відображено у ЗМІ США та Британії, але у колишніх радянських республіках такий фіктивний націоналізм вважається антиросійським, а тому демократичним. Це завдяки цій ідеологічній помилці англосаксонські повідомлення про українські вибори містили повідомлення Держдепу, який продавав казку про боротьбу між хоробрими демократами, що знаходяться в оточенні Ющенка та авторитарним чинним прем’єр-міністром, який відчуває ностальгію за радянськими часами, Віктором Януковичем. Всі факти, що суперечать цій моральній казці приховуються. Таким чином широко поширеною стала історія про те, що Ющенко було отруєно під час передвиборчої кампанії, вигадка про спробу влади вбити його.Але жодне американське або британське інформаційне видання не повідомило про інтерв’ю головного лікаря Віденської клініки, що лікувала Ющенка від незрозумілої хвороби. Клініка опублікувала повідомлення, у якому стверджувалося що слідів отруєння немає, після чого головний лікар заявив, що його залякувало оточення Ющенко, які хотіли, щоб він змінив повідомлення, так, що він був вимушений звернутися до поліції для забезпечення власної безпеки.Також дуже часто повідомлялось про те, що іноземними спостерігачами спостерігались численні порушення на виборах, що були скоєні українською владою.У дійсності, це виключно бачення сильно політизованих західних урядових організацій таких як ОБСЄ — організація, відома шахрайницьким характером своїх власних повідомлень, яка у будь-якому випадку прийшла до цих висновків заздалегідь до проведення виборів, фальшиві неурядові організації, такі як Комітет українських виборців, організація, що фінансується виключно західними урядовими організаціями та науковими центами (переважним чином американськими) і чітко пов’язані з Ющенком. Через те, що вони розмовляють англійською, вони легко можуть використовувати англомовні західні повідомлення.Протилежні заяви — такі як порушення скоєні прихильниками Ющенка з числа представників влади на західній Україні, що були відмічені російськими спостерігачами на виборах і доступні тільки на російській залишаються не повідомленими.Також не повідомляється про втручання прихильників Ющенка у роботу офіційних осіб, що проводили вибори. Ющенко висвітлюється як прозахідний кандидат, прихильник вступу до вільного ринку, хоча його вотчина на західній Україні — економічна пустинь; в той час як Янукович висвітлюється як проросійський кандидат і статист, хоча його передвиборча кампанія заснована на дерегуляції, спостерігається значне економічне зростання. Чистота та процвітання Києва та інших міст помітно зросло.
Тим не менше є одна річ, що розділяє двох головних кандидатів і яка пояснює завзятість заходу у підтримці Ющенка: НАТО. Янукович заявив, що він проти вступу, Ющенко — за. Захід хоче бачити Україну в НАТО для того, щоб геополітично ослабити Росію і мати нового великого клієнта для дорогої західної зброї, виробники якої виділяють багато грошей на політичні процеси у США.Янукович також пообіцяв надати російському статус другою державної мови. Приймаючи до уваги, що більшість українських громадян розмовляє російською, Київ — місце народження Християнської Русі, чинне законодавство примушує мільйони росіян українізувати свої ім’я — це навряд чи є нерозумним. Продовжуване штучне позиціонування української як державної мови, що почалося ще за радянських часів і посилилось після падіння комунізму буде подальшим фактором що відділятиме російськомовних громадян України від Росії. Саме тому цього хоче Захід» (британский журнал «Спектейтор», 08.11.04).
В эфире радио «Свобода» А.Кинах обосновал свою оппозиционность:
— «…за цей весь попередній період я не пам’ятаю такого цинічного, такого брудного руйнування основних принципів прав людини, принципів доступу людей до об’єктивної інформації.І головне, що мене ображає — це ті величезні ризики, які стоять перед Україною, перед українським суспільством. Ця цинічна руйнація основного святого права громадянина, як сказано в Конституції, народ є вищим носієм влади. Кінцевий результат виборів повинен визначатися на основі святого права людей на їх вільне волевиявлення.
І те, що відбувається сьогодні в Україні, є грубим і цинічним порушенням основного святого права народу визначати свою долю. Це той головний висновок, який я роблю сьогодні, я буду робити все, щоб на основі чесної, прозорої конкуренції, чесної кампанії по виборах президента України остаточний результат був вирішений на основі волевиявлення українського народу.В першу чергу (я особливо підкреслюю) — це ті масштабні фальсифікації, брудні і цинічні фальсифікації, які відбувалися в першому турі.У нас є дані достовірні що, наприклад, у моєї команди практично вкрали мінімум 4-5% голосів виборців. Але ті, хто це робить, займається цими брудними крадіжками, забувають, що можна маніпулювати бюлетенями, але дуже тяжко маніпулювати симпатіями і довірою людей. І це для мене є головним результатом моєї участі в кампанії» (10.11.04).
Привлек внимание визит в Вашингтон советника В.Януковича Эдуарда Прутника:
— «Головний радник українського прем’єр-міністра бачить неймовірні паралелі між президентською кампанією свого боса та останнім тижнем виборів президента у Сполучених Штатах.Другий тур виборів 21 листопада, в якому зустрінуться колишній та нинішній прем’єр-міністри Віктор Янукович та Віктор Ющенко, буде настількі щільним, що важко про це говорити. Кожен з кандидатів отримав близько 39 відсотків в першому турі 31 жовтня. Здається, що ніколи розподіл між українським селянами, що підтримують Януковича, та жителями міст, які виступають за Ющенка, не був таким значним.Так само, як і в американських виборах, мільярдер Джордж Сорос, що вклав мільйони доларів у спроби розгромити президента Буша, також витрачає мільйони на кампанію проти Януковича, сказав радник прем’єр-міністра Едуард Прутнік під час свого вчорашнього візиту до офісу «Вашингтон Таймс».«Є дуже багато подібностей. Ми сподіваємось, що і результат буде той самий», — заявив він, передрікаючи перемогу пана Януковича із перевагою близько 5 відсотків.Це стосується також і ситуації в Іраку, враховуючи стійки наміри Януковича залишити український контингент у кількості 1600 військових у створеній американцями коаліції, та обіцянки Ющенка в разі свого обрання вивести солдат протягом кількох тижнів.Однією з цілей візиту пана Прутніка до Вашингтону на цьому тижні є спроба пояснити, чому пан Янукович був би кращим союзником для Сполучених Штатів, ніж його опонент, якого неофіційно підтримують деякі посадові особи Держдепартаменту та офіційно — багато українців в Америці. «На жаль, люди в цьому місті міркують тільки категоріями чорного та білого, роблячи 100 відсотків позитивними, а інші 100 відсотків негативними», — сказав пан Прутнік.Він зазначив, що пан Янукович, який є прем’єр-міністром з 2002 року, встановив низьку ставку податків на рівні 13% порівняно з 40% за часів прем’єрства пана Ющенка в період з 2000 року по квітень 2001 року.Інфляція також скоротилася до 8% з 25% за часів пана Ющенка, сказав пан Прутнік. Він вказав на ще одну подібність до виборів в США. В той час, як завзяті критики пана Буша порівнювали його з Адольфом Гітлером, опоненти пана Януковича робили порівняння з Йосифом Сталіним.
Американська культура також надихнула деяких жартівників з числа опонентів прем’єр-міністра, які змонтували агітаційні листівки, замінивши його фотографію на велике зелене зображення Шрека» («Вашингтон Таймс», 10.11.04).
