Ситуация в Украине: вызовы, надежды и международные отношения

В течение прошедшей недели Украина упоминалась в западных СМИ по таким основным поводам:

Ситуация вокруг острова Тузла

Одной из тем в СМИ оставалась ситуация вокруг острова Тузла:

  • «Лише розмови Президентів Л.Кучми і В.Путіна хоч і не вирішили проблеми кордону, але заспокоїли суперечку. Принаймні, наразі. Однак ніхто не в стані гарантувати, що через кілька тижнів якийсь пункт на карті російського прикордоння, відомий тільки картографам, не стане причиною нової суперечки з сусідами Федерації» (польский еженедельник «Ньюсвик», 17.11.03);
  • «16 листопада ц.р. Міністр закордонних справ України К.Грищенко, коментуючи ситуацію у Керченській протоці, висловив сподівання, що прикордонна суперечка з Росією щодо острова Тузла виявиться «непорозумінням». Одночасно, Міністр не виключає, що у випадку недосягнення згоди із РФ, офіційний Київ звернеться до міжнародного арбітражу» («Файненшл Таймс Дойчланд», 17.11.03);
  • Польские СМИ подчеркнули, что в ходе визита в Украину маршал сейма «М.Боровський заявив, що Польща займає позицію поваги до територіальної цілісності та суверенітету України загалом, а у питанні навколо острова Тузла, особливо» («Жечпосполита», 18.11.03).

Встреча с Борисом Ельциным

Привлекла к себе внимание журналистов информация о пребывании в Украине Бориса Ельцина:

«На фоні напружених відносин між РФ та Україною у зв’язку із нещодавньою кризою навколо визначення кордонів, зустріч 15.11.03 колишнього президента РФ Б.Єльцина з Президентом України Л.Кучмою мала на меті підкреслити теплі особисті стосунки політиків» («Ассошиейтед Пресс», 17.11.03).

Кратко информировалось о внезапной болезни Л.Кучмы («Ассошиейтед пресс», 18-19.11.03).

Интервью министра иностранных дел Украины

Развернутое интервью министра иностранных дел Украины К.Грищенко поместила германская газета «Файненшл Таймс Дойчланд»:

«Новий міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко звернувся до Європейського Союзу з вимогою дати чіткий сигнал щодо прийняття України до складу ЄС. «Ми завжди чітко стверджували, що нашою метою є інтеграція до Європи», — сказав К.Грищенко під час розмови з журналістом газети «Financial Times Deutschland». «Але й досі з боку ЄС відсутня чітка відповідь, що така мета є прийнятною». Костянтин Грищенко, який минулої п’ятниці зустрічався з Федеральним міністром закордонних справ Й.Фішером, піддав непрямій критиці зволікання ЄС у наданні Україні статусу країни з ринковою економікою. На думку К.Грищенка, союз з Росією не суперечить зближенню з Європою. «У нас є інтереси не тільки в Європі, а й у інших регіонах», — сказав він. «Росія є для нас важливим партнером, передусім в енергетичній сфері». ЄС надзвичайно критично розцінює можливе створення митного союзу України з сусідньою країною. Не виключено, що такий союз буде створено, хоча необхідності в цьому немає. «Ми не думаємо про те, що можливо буде, а мислимо по конкретних кроках», — сказав міністр. Сильний економічний вплив російських підприємств в Україні К.Грищенко вважає нормальним явищем: «Якщо ми хочемо отримувати іноземні інвестиції, то ми повинні з цим погодитись». При цьому, на думку міністра, політичний вплив, що супроводжує російські інвестиції, не є більшим, аніж вплив Європи чи США при переслідуванні своїх економічних інтересів. З приводу критики ЄС щодо браку демократії в Україні, К.Грищенко зауважив: «Ми ніколи не ідеалізували ситуацію у нашій державі. Країна знаходиться на середині шляху до політичної зрілості. Так, зокрема, засоби масової інформації країни ще не достатньо незалежні, щоб висвітлювати події за західними стандартами». Також «не завжди Україна може гордитися» тим, як політичні партії взаємодіють одна з одною. «Але при переході до зрілої демократії інколи доводиться застосовувати жорсткі засоби» (17.11.03).

Ностальгия по Австро-Венгрии

Австрийский еженедельник «Ди Фурхе» разместил статью о ее бывших восточных землях:

«У Західній Україні й дотепер є ностальгія за колишніми часами, коли Львів, Станіслав (нині — Івано-Франківськ), Коломия, Чернівці належали до Австро-Угорської монархії. Тому люди з вдячністю реагують на теперішній інтерес з боку Австрії, який зумовлений, у першу чергу, спогадами про колишні Галичину та Буковину як «східний культурний форпост» багатонаціональної імперії. …Україна, після 70 років безжальної комуністичної експлуатації, є зруйнованою країною, де зіпсовані грунти, понівечені ржавіючими промисловими спорудами та закинутими колгоспами ландшафти. …ЄС мав би прийняти до Союзу Західну Україну. Однак цього не буде, оскільки другою за величиною державою Європи керують зі Сходу, з Києва, який все більше потрапляє під тиск Москви» (14.11.03).

Правовые меры в интернет-пространстве

Оценивались предпринимаемые Украиной меры по правовому урегулированию интернет-пространства:

«Украинский парламент приняв в первом чтении законопроект, запрещающий публикацию, включая интернет, всего, що пропагандує терроризм, державні перевороти і вредит репутації людини. Опозиційна щоденна інтернет-газета «Українська Правда» заявила, що такий крок був частиною урядового плану здійснювати контроль за інформацією в інтернеті перед президентськими виборами 2004 року» («Yahoo News», 18.11.03).

Компенсации за катастрофу ТУ-154

Как сообщалось, «Україна прийняла рішення про виплату компенсацій у зв’язку з катастрофою російського літака ТУ-154, помилково збитого ракетою українських сил ППО під час маневрів 4 жовтня 2001 року на Чорному морі». У Києві підписано угоду між Україною та Ізраїлем, згідно з якою за кожного загиблого українська сторона, за неофіційними даними, виплатить 200 тис. дол. США. На думку українських дипломатів, таку ж угоду Україна має підписати і з Росією» («Зюддойче Цайтунг», 21.11.03).

Проблемы украинского меньшинства в Румынии

Румынская пресса обратила внимание на то, что В.Литвин в ходе визита в Бухарест выразил «недовольство положением украинского меньшинства в Румынии» («Реалитатя Ромыняске», 15.11.03).

Видимо в ответ на вышеупомянутое заявление В.Литвина, румынские СМИ активизировали ставшую для них традиционной антиукраинскую риторику:

  • «Не будемо приховувати: Україна є хворою державою. Хворою на шовінізм, хворою політично та економічно. Вона завдячує своїм існуванням тільки і тільки страху Заходу перед Росією, який думав, що штучно збудувавши державу-тампон віддалить можливу загрозу Москви. Як будь-яка штучна держава, Україна має великі проблеми з усіма сусідами. Її північно-західна частина належить, практично, Польщі, закарпатська Україна — Словаччині, Північна Буковина та Південь Бессарабії — Румунії, Крим та Придністров’я, аж до Бугу — Росії» («Кроника Ромыне», 17.11.03);
  • «Національна фундація заради румунів звідусіль» звинуватила голову Верховної Ради України В.Литвина в офіційному обмані щодо реального стану та забезпечення прав румунської меншини в Україні» («Курентул», 15.11.03);
  • Статья «Распятые между национальной идентичностью и ускоренной ассимиляцией», в черном цвете расписывающая положение румынского меньшинства в Украине, появилась на страницах газеты «Котидианул» (15.11.03).

Интервью с главой «Индустриального Союза Донбасса»

Интервью главы «Индустриального Союза Донбасса» С.Таруты разместила венгерская газета «Нейпсабадшаг»:

«ІСД є учасником тендеру щодо приватизації угорського металургійного комбінату Дунаферр (Dunaferr). Сергій Тарута наголосив, що в разі перемоги в тендері, ІСД не планує скорочення, а навпаки прагне до розвитку та нарощення виробництва цього підприємства. ІСД прагне придбати це підприємство, бо воно гнучко вписується у виробничу діяльність ІСД по випуску продукції чорної металургії. Українське та угорське підприємства взаємодоповнюють одне одного. Існують необхідні сировинні ресурси, потужності для нарощування виробництва. Дунаферр після модернізації стане підприємством, здатним забезпечувати продукцією угорський ринок, здійснювати поставки до країн Західної Європи і до України. На 2007 рік це підприємство буде відповідати нормам ЄС щодо захисту навколишнього середовища» (21.11.03).

Экстремизм крымских татар

Израильская газета «Время» била тревогу по поводу растущего экстремизма крымских татар:

«Исламская партия на сегодняшний день полностью ушла в подполье… Находясь вне закона, она тем не менее неуклонно наращивает свое влияние в среде малообеспеченных и безработных татар-мусульман, оказывая им помощь за счет средств, переводимых «благотворительными фондами»……идут откровенные разговоры не только о повышении политического статуса (татары давно уже требуют превратить Республику Крым в свою национальную автономию), но и о необходимости создавать государство. При этом словами дело не ограничивается. В рамках системы «національного самоуправління» давно вже йде неторопливе і цілеспрямоване формування базових елементів кримсько-татарської державності. Є і «спортивні» секції, здатні в потрібний момент виставити сотні добре натренованих, преуспевших в изучении восточных єдиноборств юнцов. Є відомості, що курирують «спортсменів», многозначительно именующих себе «аскари» («воины»), наставники, близькі к Исламской партии, официально Меджлисом осуждаемой. Естественным союзником крымско-татарских индепендентов выступает сегодня блок «Наша Украина». …Виктор Ющенко, лидер блока, гарантировал — в случае своего избрания президентом — образование на полуострове татарской автономии с довольно широкими властными полномочиями… Насколько можно судить, между «Нашей Украиной» и организациями исламистов есть и другие, менее афишируемые контакты» (20.11.03).

Обращение Л.Кучмы в Конституционный Суд

В эфире радио «Свобода» был представлен спектр мнений по поводу обращения Л.Кучмы в КС с просьбой разъяснить процедуру досрочного роспуска парламента:

«Політолог Кость Бондаренко вважає, що крок Кучми насамперед спрямований не проти опозиції, а супроти неслухняної більшості. Політолог і радник президентської Адміністрації Михайло Погребінський взагалі не бачить ніяких підводних течій. Кучма, за його словами, просто хоче з’ясувати, за яких обставин він може розпустити парламент. Василь Онопенко: Я думаю, що це, перш за все, психологічний тиск на парламент і не більше. Потрібно бути божевільним, щоб розпустити парламент за будь-якого роз’яснення Конституційного Суду чи тлумачення відповідної норми. Я добре знаю Президента, я з ним працював як міністр і як з Президентом, і як прем’єр-міністром. Він ніколи не зробить такий крок» (15.11.03).